Громадський активіст Сергій Стерненко 7 липня оприлюднив сенсаційну інформацію. За даними джерел Стерненка, у перші дні агресії Росії Державне бюро розслідувань знищило матеріали гучних кримінальних проваджень, які стосуються «харківських угод», масових розкрадань в армії та підриву обороноздатності України (період правління Януковича), розгону Майдану і справи Віктора Медведчука.
Активіст наполягає, що вказівки нищити документи давав сам директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов. «За вказівкою Сухачова у період з 24.02 по 26.02 у Хмельницькому (саме туди евакуювалось ДБР на початку вторгнення) було знищено матеріали цих кримінальних проваджень в частині НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій – «Главком»). І ще так само щодо близько 140 інших кримінальних проваджень… Попитав тут ще у одного знайомого прокурора, і він мені ці дані підтверджує», – написав Стерненко у своєму телеграм-каналі.
Активіст припустив: знищення резонансних кримінальних справ можуть бути використані в інтересах держави-агресора.
Зважаючи на сенсаційність звинувачень, «Главком» напередодні звернувся до правоохоронних органів через офіційні і неофіційні канали. Джерела видання підтверджують правдивість оприлюдненої інформації. Більш того, в розпорядження редакції потрапила інформація, яка дозволяє встановити хронологію того, що сталось на самому початку війни.
ДБР знало: Росія починає наступ?
За даними високопоставлених джерел у правоохоронних органах, близько 1 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року (вторгнення російської армії в Україну почалося о 3 годині 40 хвилин) з центрального апарату ДБР почали вивозити секретні матеріали. Документи, які охороняв спецназ, перевезли кількома мікроавтобусами до територіального відділення у Хмельницькому.
Ввечері 24 лютого працівники режимно-секретного підрозділу Державного бюро розслідувань одержали усний наказ Сухачова – відібрати і знищити номенклатурні справи за 2019-2021 роки. Це з стосувалося матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій за вказаний період.
Вранці 25 лютого до Хмельницького прибув директор ДБР у супроводі керівників Головного опертивного управління Ігоря Гейди і Головного слідчого управління Олександра Удовиченка. У будівлі територіального відділення Олексій Сухачов провів нараду з особовим складом. Окремо було заслухано доповідь про знищення таємних документів. Додатково Сухачову запропонували поставити резолюцію на знищення кримінальних проваджень, які розслідувало управління «Майдану» ДБР, а також матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у 2021-2022 роках. Після вивчення рапорту Сухачов написав: «Дозволяю» і покинув Хмельницький.
Джерела «Главкома» підтверджують: протягом 24-26 лютого 2022 року на території установи дійсно палили секретні документів. У списку знищених, окрім вже названих Стерненком, числиться ще кілька особливо резонансних справ, які вдалося ідентифікувати «Главкому». Зокрема:
справа ексрозвідника Сергія Семочка (отримання російських паспортів членами його родини і можливе зловживання на закупівлі витратних матеріалів для перитонеального діалізу);
справа «мальдівського вояжу» експрезидента Петра Порошенка (розслідувалися факти ймовірного вчинення підроблення документів та використання підроблених документів з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України);
справа колишнього керівника ДБР Романа Труби (перевірялися факти можливого втручання екскерівника у діяльність правоохоронного органу і розголошення даних досудового розслідування);
справа окупації РФ пів острова Крим у 2014 році;
авіакатастрофа військового літака СУ-27 на Житомирщині у 2018 році.
Сергій Стерненко також згодом фактично пояснив і власну зацікавленість у розголошенні скандальної інформації. Активіст зробив окремий допис у Telegram, заявивши, що ДБР також «поховало» справу про напад на нього працівників поліції. Інцидент трапився у 2017 році під час протестів перед виступом Народної артистки України Ірини Білик в Одесі, у той період поп-діву активно критикували за візит до окупованого Криму. За словами Стерненка, тоді одеський «Беркут» зламав йому кістки перенісся.
Знищували справи?
Аби підтвердити сенсаційну інформацію офіційно, «Главком» надіслав запити до трьох правоохоронних органів: Служби безпеки, Офісу генпрокурора і, власне, ДБР. Кожній установі ми поставили чотири однакових запитання: Як відбувалася евакуація їхніх архівів? Чи було щось знищено, за яких обставин? За яким критерієм визначалися справи на знищення? Де зараз знаходиться архів справ?
Першою відповіла Служба безпеки: з початку війни галузевий держархів СБУ вжив низку заздалегідь запланованих заходів зі збереження документів Національного архівного фонду України. Однак деталей у спецслужбі не повідомили, вказавши, що ця інформація має обмежений доступ.
Офіс генпрокурора запевнив, що не знищував жодних документів. При цьому зауважив, що у його архівному фонді на зберіганні не знаходяться документи з грифом «Таємно». А далі наголосив: запитувана інформація є з обмеженим доступом. «Розголошення вищевказаної інформації з обмеженим доступом в умовах запровадженого на цей час воєнного стану та повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації може спричинити істотну шкоду інтересам національної безпеки, територіальної цілісності держави…» – пояснили у відомстві.
А ось Державне бюро розслідувань було заскочене конкретними питаннями і чомусь попросило додаткового часу, щоб відповісти «Главкому». Відписалися: почекайте на відповідь ще 20 днів.
Проте коли скандал вирвався на публіку, ДБР уже не потребувало 20 днів, аби відповідати на питання журналістів, воно поспіхом усе спростувало. Мовляв, жодна із зазначених справ не знищена. Усі матеріали збережено, а провадження розслідуються відповідно до раніше затверджених планів і будуть передані до суду у визначені терміни.
Проте тривожні сигнали для відомства пролунали ще в кінці червня. Тоді президент Володимир Зеленський зробив інтригуючу заяву про те, що діяльність силових органів країни на початку війни вимагає додаткового аналізу. Глава держави зазначив, що наразі триває аудит їхньої роботи, починаючи з першого дня війни.
«Зараз відбувається інспекція всіх правоохоронних органів саме через те, що 24 числа, коли було повномасштабне вторгнення Російської Федерації на нашу землю, деякі представники тих чи інших правоохоронних органів кудись ділись, замість того, щоб бути на місці і захищати свою державу і свій народ», – наголосив глава держави.
Нагадаємо, 23 червня Личаківський районний суд Львова у закритому режимі розпочав розгляд справи кума Путіна Віктора Медведчука. Його підозрюють у державній зраді та розграбуванні національних цінностей. Покарання за це світить у вигляді до 15 років тюрми. Але якщо раптом з’ясується, що заявлені докази стороною обвинувачення суд визнає недопустимими, посилаючись, наприклад, на відсутність матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (які могли згоріти у дворі управління хмельницького ДБР), це зведе нанівець суспільні очікування на торжество справедливості.
Автор: Віталій Тараненко, «Главком»